Володимир Цибулько про вибори в Україні

Володимир Зеленський раптом заговорив про свою готовність йти на вибори до завершення війни.

Разом з політологом Володимиром Цибульком ми розбираємося у тому, для чого гаранту української Конституції потрібні вибори, чи хочуть цього ж українці та скільки ще вони готові терпіти Володимира Зеленського на посаді.

Соціологи з Центру Разумкова дослідили ставлення українців до ідеї проведення виборів під час війни. Лише 15% опитаних українців ставляться до цього позитивно, однак 2/3 – проти. Чому тоді Володимир Зеленський знову й знову говорить про це попри несприйняття українців та нехтуючи українською Конституцією? 

Я вивів таку маленьку формулу. Вибори – це маленька війна, на них іноді пострілюють чи відбуваються підпали. Тож за війни з росією нам ще бракує витратити з 5 мільярдів гривень на вибори.  

Важливо, що майбутня виборча кампанія буде гібридною. Неможливо забезпечити права всіх учасників, зокрема військових, як і забезпечити ППО на прифронтових територіях, де ворог бомбитиме все разом з виборчими комісіями. Є ще одна особливість – понад 5 мільйонів українців голосуватимуть за кордоном. Це не є чимось унікальним, наприклад, Туреччина має велику діаспору у Німеччині, вона це вміє робити. Але соціологія фіксує, що Україну залишили переважно виборці Зеленського. 

Найбільш стійким електоратом Зеленського виявився виборець Партії регіонів. Саме тому влада й не хоче ставити закон про заборону УПЦ МП. Але цей сегмент також не хоче виборів під час війни. Про вибори заговорили зараз, тому що наприкінці березня закінчується термін повноважень Зеленського. Але чи готові ми сприйняти у такій ситуації Стефанчука як виконувача обов'язків президента? 

У Зеленського достатньо вузький коридор можливостей, щоб тримати в тонусі бюрократію. Є відчутна втома від нього, ще більша від його оточення, оскома від його стилю правління.  Головна тенденція майбутніх виборів: українці хочуть бачити нові обличчя з військових, наукової та творчої інтелігенції. Тобто ставка робиться на інтелект. Це цікаво.  

Але якщо подивитись на аргументи Зеленського, то основним є те, що ми проведемо вибори, якщо Захід дасть гроші. Тобто основна перешкода для проведення виборів – брак коштів, а не безпекові питання та колізії законодавства. 

У бюджеті 2023 року на парламентські вибори ніхто не закладав грошей. На наступний рік такі видатки також не закладали. Хоча певна активізація ЦВК відбулась і вони готуються до початку верифікації реєстру виборців. Це робиться за нормальних умов за рік до початку виборів. Зараз через війну є великі диспропорції між округами. Люди сконцентровані на Заході та у Києві. 

Вибори під час війни можливі у вигляді пакту між головними гравцями. Він мав би передбачати визнання усіма результату, рівний доступ до медіа всіх кандидатів та зняття певного переліку тем, які не дискутуються під час виборів, передусім обороноздатність. Чи готовий на це Зеленський? А от жодна з демократичних партій не готова грати за правилами Зеленського.  

Зеленський хотів би провести вибори як договірняк, коли він залишиться при своєму. Однак за їхніми результатами доведеться піти на переформатування владної коаліції. Його ткнуть за прикладом Ізраїлю, де створили надзвичайний уряд національної єдності за участю опозиції. От і в Україні мали б створити уряд народної довіри. Коридор можливостей для Зеленського завершується після Нового року. Після цього навіть його оточення перестане бачити у ньому президента.

Розмовляв Олександр Сирцов, Канал свіжої історії. Відеоверсія інтерв'ю: