orfin "na vitru" (2024)

Кременчуцький артист Даня Ткаченко з проєктом orfin для ембієнту, дрону та трохи фолктроніки.

Дебютний альбом проєкту orfin, що так залюблено загубився поміж трав та високого неба, увесь живе передчуттям незнаного й незвичного. Вповільнені ембієнтові пасторалі з польовими записами живих істот уважно постають в упокореній пошані до навколишнього світу.

Емоційні закапелки цієї загубленої медитативності у своїй розливній ембієнтовости з фрагментами дрону чи навіть фолктроніки у канонічному значенні цього слова ("tanok", "tini", "spohad III") спрямовані всі догори.

Поки просвітлене прийняття безтурботно задовольняється споглядальним чином десь поблизу варто згадати в різноманітті ментальних порухів Мар'яна Пирожка з альбомом "Сьпіви і Казання Ботанічних Сьятих" (2019) та Pilikayu з альбомом "Музика для забування снів" (2024). Ці троє можуть далеко завести на цій території повного занурення у довколишній світ зі всіма його п'янкими звуками та запахами.

Примирення зі світом тут наростає повільно та ніжно ("u lis", "murava"). Непомітно огортає та заколисує ласкавими хвилями незвіданого стану ("viter", "hora"), який можна назвати мовчазною втечею за горизонт. Ця втеча чутливо прозріває найменші зміни у передчутті нового світу, який завжди є прообразом світу цього ("tini", "spohad II").

Цей світ завжди є лише тінню під високим деревом. Недосконалим у всій своїй красі, яка лише сповіщає про подальшу преображену осяйність. Це лише тут ще можуть бути моменти чогось незвичного та таємничого у своїй пульсації ("teren"), але там, за хмарою, вже не буде нічого зайвого, що обтяжує чи тримає ("uslid", "hmara"). Лише спів птахів.

Саме про це й трек "Waters Above, Waters Below" Andy Aquarius з альбому "Golla Gorroppu" (2024).